Радуцький: Наш законопроект дасть змогу українським лікарям використовувати світові практики під час лікування Covid-19

Радуцький: Наш законопроект дасть змогу українським лікарям використовувати світові практики під час лікування Covid-19

Інтерв’ю голови парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького агентству “Інтерфакс-Україна”.

Сьогодні всі знають, що викликане коронавірусом захворювання COVID-19 не має специфічного лікування, проте є багато розмов, що за кордоном для лікування пацієнтів із COVID-19 вже напрацьовано практику застосування лікарських засобів від інших захворювань, зокрема від ВІЛ\СНІД, малярії. Чи застосовуватимуть таку практику в Україні?

Позачергова сесія розгляне законопроект Про спрощення доступу на ринок ліків, які проявили свою ефективність в лікуванні COVID-19 в міжнародній практиці. Законопроект № 3268, розроблений нашим комітетом, вже зареєстрований. Він виноситься на позачергову сесію Верховної Ради і, сподіваюся, його ухвалять.

Згідно з цим законопроектом на період пандемії для лікування COVID-19 в Україні буде дозволено застосування незареєстрованих лікарських засобів, рекомендованих офіційним органом США, країн-членів Європейського Союзу, Великої Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, Китаю, Ізраїлю для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні. Крім того, на цей період буде дозволено застосування зареєстрованих лікарських засобів за показаннями, які не зазначені в інструкції для медичного застосування за наявності доведеної ефективності у лікуванні коронавірусної хвороби (COVID-19) або рекомендовані офіційними органами цих країн. Порядок призначення та застосування таких лікарських засобів у тижневий термін має встановити МОЗ.

Йдеться про так зване використання препаратів off-label use. Це дасть змогу застосовувати для лікування пацієнтів з COVID-19 лікарських засобів, в інструкції до яких цей діагноз не зазначено, але таке застосування буде дозволено тільки втому разі, якщо ефективність цього препарату підтверджена, і він рекомендований регуляторними органами цих країн.

Наприклад, світова практика засвідчила, що якісь препарати для лікування малярії або ВІЛ\СНІД виявилися ефективними і для лікування COVID-19. Законних підстав сьогодні призначати їх пацієнтам з COVID-19 немає, але якщо буде ухвалено цей закон, то лікар зможе застосувати такий препарат за умови згоди пацієнта або його родичів off-label use, тобто поза інструкцією. Така практика не є винаходом України – це той механізм, який зараз активно використовують у країнах з пандемією.

У цьому законопроекті є й інші положення, але дозвіл off-label use є одним з основних. Його погоджено з усіма фракціями. Ми сподіваємося, що законопроект буде ухвалено на позачерговій сесії одразу в першому читанні та загалом і президент його одразу підпише. Це дасть можливість лікарям, за умови згоди пацієнта, призначати ці препарати.

Хочу наголосити, що йдеться про застосування цих препаратів для пацієнтів, у яких захворювання протікає важко. У жодному разі не допустимо самолікування.

Чи передбачає законопроект якісь стимули організувати виробництво таких препаратів для вітчизняних виробників?

Фактично багато стимулів для вітчизняних виробників були передбачені законом, ухваленим ще 17 березня. Якщо буде ухвалено законопроект №3268, то тепер слово тільки за виробниками.

Наприклад, є такий препарат – гідроксихлорохін, який показаний для лікування малярії, ревматоїдного артриту і деяких дерматологічних захворювань. Клінічні випробування ефективності лікування ним Covid-19 відсутні, проте в США, Європі та Китаї проходять відповідні клінічні дослідження. Закон, який ми плануємо ухвалити, дасть змогу застосовувати цей препарат для лікування коронавірусної інфекції. Сьогодні ми шукаємо цей препарат у світі, країни заборонили його експорт, вважають його стратегічним. Наприклад, я вже другий день в переговорах з урядом Індії, де теж випускають цей препарат. Тож вітчизняні виробники цілком можуть налагодити його виробництво, попит буде.

А що Індія?

Чекаємо на їхнє рішення. У них заборона на експорт цього препарату, але посол Індії в Україні запевнив, що сприятиме отриманню дозволу. Якщо уряд Індії дозволить, то їх заводи протягом декількох тижнів поставлять нам за оптимальними цінами. У Китаї його теж виробляють, але там невеликі обсяги, проте переговори тривають.

Також ведемо переговори з компанією “Тева”, яка є патентовласником цього препарату, з’ясували, що він є на складах Німеччини. Київська влада окремо веде переговори, але висока конкуренція – коронавірус не лише в Україні, звісно, що хто швидше добіжить, той і отримає препарат.

Як ви оцінюєте загалом ефективність карантинних заходів?

Ефективність будь-яких карантинних заходів залежить від того, як їх виконують. Не можу сказати, що я задоволений тим, як в Україні проводять карантин. Наприклад, дитячі садки закриті, але мами гуляють з дітьми на майданчиках, збираючи дитячий колектив. Або, наприклад, українці, які прибувають з-за кордону дуже легковажно ставляться до самоізоляції. Ми ж не можемо біля кожного громадянина поставити поліцейського, хоча Нацгвардія і Нацполіція під час карантину реально допомагають: їх хоча б бояться.

На мій погляд, заходи, яких вжила Україна для протидії поширенню коронавірусу, може десь навіть жорсткіші, ніж в інших країнах, жорсткіші, ніж у Німеччині, але, на жаль, ми не такі законослухняні, як німці. Є нюанси. Наприклад, в одному з супермаркетів, де на вході всім покупцям супермаркет за свій рахунок видає маски і обробляє руки, вже всередині торгового залу покупці знімають маски, тому, що їм не зручно розмовляти. Адміністрація цього магазину виконала все, навіть більше, ніж потрібно, але покупці не хочуть виконувати правила.

Чи потрібно посилювати карантинні заходи?

Потрібно враховувати і вірус, і можливості економіки, ніхто не хоче закритися на карантин і померти від голоду. Економіка України – це не економіка США: у нас немає часу і ресурсів жити на карантині. Але ми виходитимемо з того, як складатиметься ситуація з поширенням захворювання.

Я думаю, що потрібно зосередиться на окремих категоріях населення, наприклад, на пенсіонерах, особах похилого віку. Я думаю, що держава і соціальні служби мають забезпечити їм можливість суворо дотримуватися карантину, щоб їм не потрібно було виходити на вулицю. Це буде набагато ефективніше, ніж ізолювати всіх, адже 70-80% людей переносять вірус на ногах в легкій формі. Але однозначної відповіді на це питання немає. Погляньте на Італію, де жорсткий карантин, але щось я не побачив у них зменшення смертності.

Коли в Україні ухвалювали рішення про продовження карантину до 24 Квітня, це були якісь розрахунки або просто рішення відкласти термін закінчення карантину на місяць?

Розрахунок. Ми відстежуємо статистику нововиявлених випадків, вибудовуємо математичні моделі, аналізуємо дані.

На жаль, точну картину поширення захворювання відстежити важко, адже в Україні кілька років тому була зруйнована система збору медичної статистики, зараз її слід відновити. Але, за деякими даними, ми мали значні сплески гострих респіраторних захворювань на початку року, в середині січня. Ми можемо зіставити ці дані, наприклад, з даними аптечних продажів, і побачити сплески споживання певних груп препаратів, які можуть свідчити про зростання кількості пневмоній в січні – на початку лютого. Щоправда, наступний сплеск продажу цих препаратів – це вже результат паніки.

У нас інша проблема, на відміну від інших країн, – ми до лікаря йдемо в останню чергу. Ми тиждень самі лікуємося, слухаємо сусідок, їмо часник. Щоб отримати потрібну дозу тих мікроелементів які потрібні, доведеться з’їсти близько трьох кілограмів часнику. Незважаючи на те, що я люблю народну медицину, мушу зауважити, що якби 95 млрд грн, які українці витрачають на рік на народну медицину, йшли б на медицину доказову, у нас була б найбільш передова система охорони здоров’я.

Повертаючись до коронавірусу зазначу, що ми намагаємося виконувати всі рекомендації ВООЗ. Питання готовності нашої системи охорони здоров’я складне. Наприклад, я вважаю систему охорони здоров’я Іспанії однією з найкращих у світі, але всі бачать, що відбувається в Іспанії.

Чому, на вашу думку, за умови кращої системи охорони здоров’я в Іспанії виникли такі проблеми?

Ми маємо справу з вірусом, від якого немає вакцини, немає імунітету, немає тієї частини населення, яка точно не захворіє. З викликом зіткнулися найкращі та найефективніші системи охорони здоров’я. Наприклад, кажуть, що в Україні не вистачає апаратів ШВЛ, але я вчора розмовляв з Нью-Йорком, там на нинішні потреби не вистачає близько 30 тис. апаратів ШВЛ. Ніде у світі не вистачає ШВЛ. І в Іспанії, і у США. Вони ж теж розрахунки роблять, аналізують, намагаються стримати поширення захворювання.

Днями директор Інституту серця Борис Тодуров на одному з телеканалів висловив думку, що система Семашка – це єдина система, яка здатна боротися з коронавірусом і її потрібно відродити. Ви згодні?

Подивімося на Велику Британію – там та сама система Семашка, тільки сучасніша. Я там не побачив нічого хорошого. Під час пандемії жодна система не є рятівною. Під час пандемії важливий колективний імунітет і здатність держави реагувати на виклики, оперативно ухвалювати рішення. А щодо системи Семашка – я пам’ятаю епідемію холери в Україні наприкінці 70-х років при системі Семашка. Я не побачив, щоб було добре. У Білорусі система Семашка, але там ті самі проблеми з коронавірусом, що й у всіх країнах. Це пандемічна історія. Я згоден з Тодуровим щодо того, що система Семашка в чомусь хороша, але тільки нехай він мені розповість, де взяти нафтодолари, щоб її утримувати. Ми не можемо собі цього дозволити.

Ситуація з коронавірусом вплине на реалізацію медреформи? Наприклад, вчора було зареєстровано черговий законопроект про відтермінування другого етапу…

До нас в комітет він не заходив, і не зайде, на позачергову сесію він не потрапить, тому ні, відстрочки не буде. Єдині зміни – це перерозподіл Кабміном грошей, інфекційні лікарні в реформу зараз не заходять. Всі інші заходять з 1 квітня.

Це означає, що інфекційні лікарні не увійдуть до реформи?

Інфекційні лікарні підпишуть контракти з НСЗУ, але їх просто фінансуватимуть за старим бюджетом. Не можна говорити, що медреформа набуде чинності без інфекційних лікарень.

Нагадаю, що наш комітет відхилив два закони про скасування реформи, які намагалися провести ОПЗЖ і Королевська.

Як у вас складається співпраця з НСЗУ?

У нас з ними все добре, а що у них відбувається з МОЗ я не знаю.

А як у вас із МОЗ?

Нічого, МОЗ – це МОЗ, а ми – це ми. Закони, які необхідні країні, ми ухвалюємо, якісь речі ми не підтримуємо, загалом у нас конструктив. Дуже ефективно, на мій погляд, працює головний санітарний лікар Віктор Ляшко, він на своєму місці. Я задоволений, що мені вдалося відстояти Семиволоса, Ляшка і Солодку (заступники міністра охорони здоров’я). Звісно, я б із задоволенням Дмитра Коваля відстояв, але мені сказали, що я занадто багато хочу. Сьогодні в країні добре те, що окремо взяте Міністерство саме по собі нічого не може, воно може працювати тільки в комплексі – виконавча, законодавча і президентська влада.

Залишмо під час загальної паніки і карантину політику. Головне, що зараз є головний санітарний лікар. Віктор Ляшко на своєму місці, йому важко фізично, досвіду не вистачає, але він реально працює і робить дуже багато речей правильно. Я ще дуже задоволений Арсеном Жумадиловим (директор ДП “Медичні закупівлі України” – ІФ), я за таких стою стіною. У нього є дві речі, які для мене принципові: він дуже чесний, він точно не “схемщик”, і він доволі професійний. У мене також немає сумнівів щодо Оксани Мовчан (в. о. голови Національної служби здоров’я України – ІФ), вона на своєму місці, працює поза політикою, дуже багато робить. Те саме саме можу сказати про Арсена, і про Ляшка. Ці люди на своєму місці.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Поділитися цією публікацією