Національний банк вирішив ґрунтовно посилити нагляд за ринком небанківських фінансових послуг.
З початку вересня НБУ оприлюднив кілька проєктів нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються небанківського фінсектору, починаючи з оновлення критеріїв оцінки ризику небанківських фінустанов та закінчуючи проєктом положення про безвиїзний нагляд за діяльністю учасників фінринку.
Найбільше майбутні зміни відчує страховий сектор. Це пов’язане з тим, що страхова галузь посідає друге місце після банків за рівнем соціальної значимості й за рівнем кореляції з іншими секторами економіки.
Крім того, з 2024 року повністю починає діяти новий закон «Про страхування» №1909-IX, який частково переймає практику Євросоюзу щодо регулювання страхового ринку. А ще Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроєкт №8300 щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що входить до переліку євроінтеграційних правових актів.
Усе це разом із оновленням нормативно-правової бази НБУ докорінно змінить умови функціонування страхового ринку та його ландшафт. І якщо у 2014–2015 роках відбувалося «перезавантаження» банківського сектору, то, схоже, тепер прийшла черга страховиків.
Як страховий ринок закінчив перше півріччя 2023 року? За даними НБУ, кількість учасників страхового ринку продовжує скорочуватись. Станом на 1 липня 2023 року в Україні було зареєстровано 115 страхових компаній. Це на 13 менше, ніж на 1 січня.
У зв’язку з відходом страховиків скорочуються їхні активи. За перше півріччя активи СК «схудли» майже на 4%, до 1,4 млрд грн.
«У ІІ кварталі обсяг активів страховиків життя збільшився на 4%. Активи ризикових страховиків незначно скоротилися через вихід з ринку семи установ», – пояснює НБУ у своєму огляді небанківського фінсектору.
Але загалом ринок продовжує відігравати військове падіння. Обсяг валових премій із ризикового страхування за II квартал (рік до року) зріс на 40% і досяг рівня IV кварталу 2021 року. Премії зі страхування життя у річному вимірі зросли на 18%. Виплати із ризикового страхування у II кварталі зросли на 40%, зі страхування життя – на 56%.
Основним драйвером ринку є автострахування. Як уточнює НБУ, премії з КАСКО, ОСЦПВ та «Зеленої карти» збільшилися на 21%, перевищивши довоєнний рівень. Загалом, автострахування та особисті види страхування (добровільне медстрахування та страхування життя) формують близько 80% премій та 90% виплат.
Страховий ринок у ІІ кварталі був прибутковим. Рентабельність капіталу ризикових страховиків була порівнянною з попередніми роками і становить 6%. Прибуток одержали 72% компаній. Серед компаній із страхування життя прибутковими були 83% страховиків.
За що Нацбанк забирає у страховиків ліцензії? Скорочення кількості учасників страхового ринку пов’язано насамперед із примусовим відкликанням ліцензій за порушення. Деякі компанії залишають ринок самостійно. Але таких меншість.
Якщо проаналізувати рішення Нацбанку, пов’язані з анулюванням ліцензій, то вимальовується така статистика:
- У 50% випадків відкликання ліцензій пов’язане з порушеннями з боку страхових компаній (неподання звітності, недотримання нормативів, скарги від клієнтів). Причому часто НБУ спочатку штрафує страховиків, а якщо ті не усувають порушення, анулює ліцензії.
- У 30–35% випадків Нацбанк ухвалює рішення про відкликання ліцензій, мотивуючи його непрозорою структурою власності страхової компанії.
- У 15–20% випадків НБУ анулює ліцензії на підставі заяви страховиків, які вирішили припинити діяльність.
Що відбувається з компаніями, які пов’язані з рф? Одним із маркерів непрозорості структури власності Нацбанк вважає наявність у СК російських акціонерів або будь-який зв’язок страхової компанії з рф. Крім того, НБУ може висунути претензії страховику, якщо серед його власників фігурують юрособи, які опинилися на тимчасово окупованій території України, але не провели перереєстрацію на підконтрольній території. Саме через «неблагополучних» власників з початку 2023 року втратили ліцензії страхові компанії «Омега», «Просто-Страхування», «Інгосстрах».
На українському ринку досі формально присутній страховик, який має російських акціонерів. Це страхова компанія «Альфа Страхування», яка була афілійована із Sense Bank (колишній «Альфа Банк», з 21 липня цього року належить державі).
Ще наприкінці 2022 року ліцензії «Альфа Страхування» було припинено, але не анульовано. Як повідомив НБУ у відповідь на запит Mind, компанія має час до 5 грудня 2023 року, щоб усунути виявлені порушення. Після цієї дати Нацбанк уже вирішуватиме, що робити з компанією далі, відкликати ліцензії остаточно чи ні.
Нацбанк має претензії до ділової репутації власників страховика. За даними YouControl, 31% акцій «Альфа Страхування» досі належить Михайлу Фрідману, який перебуває під міжнародними та українськими санкціями.
Водночас, починаючи з 2 вересня НБУ дозволив здійснювати виплати (відшкодування) страховим компаніям, бенефіціарами яких є резиденти росії або Білорусії. Нацбанк заявив, що це важливо для захисту прав споживачів страхових послуг в Україні. Таке послаблення спрямоване саме на «Альфа Страхування». Поки доля компанії остаточно не вирішена, вона зможе хоча б виконувати зобов’язання перед українськими клієнтами, з якими раніше були укладені договори і за якими страховик, як і раніше, несе відповідальність.
Які новації готує Нацбанк для страховиків? З початку вересня НБУ оприлюднив низку нормативно-правових змін, які стосуватимуться страхового ринку.
- Нацбанк повідомив про те, що він розробляє оновлені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від діяльності учасників ринку небанківських фінпослуг, а також визначається їхня суспільна важливість. Ці критерії впливатимуть на періодичність проведення планових інспекційних перевірок. Згідно з чинною постановою №157 від 11 грудня 2020 року, існує чотири ступені ризику небанківських фінустанов, від «низького» до «критичного». Груп суспільної ваги теж чотири. Ґрунтуючись на цих умовах, НБУ визначає частоту перевірок. Якщо говорити максимально спрощено, то чим вищий рівень ризику та ступінь суспільної ваги, тим перевірки проводяться частіше. Максимальна частота перевірок – раз на рік, мінімальна – раз на п’ять років.
- НБУ оприлюднив до обговорення зміни до порядку ліцензування фінустанов та оновлені вимоги до їхньої структури власності. Якщо коротко, то Нацбанк має намір: удосконалити підходи до визначення ознак небездоганної ділової репутації керівників та власників страхових компаній (головна ознака – проживання/реєстрація на території держави-агресора); уточнити порядок погодження керівників страхових компаній та терміни перепризначення керівників страховиків; оновити правила інформування Нацбанку з боку учасників фінринку про зміни у структурі власності.
- Нацбанк розробив нове положення про безвиїзний нагляд за діяльністю небанківських фінансових установ. Страховики, зрозуміло, теж належать до їх числа. Згідно з проєктом положення, під час безвиїзних перевірок НБУ оцінює ступінь ризику страхової компанії, аналізує її операції та фінансовий стан, контролює дотримання страховиком вимог законодавства та нормативів, перевіряє відповідність керівників компанії та її власників критеріям ділової репутації. У разі виявлення порушень НБУ може застосовувати різні заходи впливу – від призначення позапланової виїзної інспекційної перевірки, стягнення штрафів і аж до звернення до правоохоронних органів, якщо є ознаки кримінального порушення.
Що означають усі ці дії НБУ для страхових компаній? У принципі, у діях Нацбанку немає ніяких особливих сюрпризів для страховиків. Ще у 2020 році, коли весь небанківський фінсектор, та страховий ринок зокрема, перейшов під нагляд НБУ (відбувся так званий спліт), регулятор оприлюднив стратегічний документ «Майбутнє регулювання ринку страхування».
У цьому документі прописані цілі, які НБУ намітив щодо страхового ринку:
- посилення стандартів ліцензування;
- повне розкриття страхових компаній структури власності;
- підвищення вимог до ділової репутації акціонерів та осіб, які виконують ключові функції;
- впровадження вимог до системи управління ризиками;
- посилення вимог щодо якості активів, до резервів, до структури капіталу та його рівня достатності;
- формування системи раннього виявлення ризиків, що загрожують стабільності страховика, та своєчасного реагування на них.
Фактично зараз Нацбанк намагається впровадити ці плани в життя. Так, війна внесла корективи і відсунула посилення нагляду приблизно на півтора року.
Але це процес неминучий. Швидше за все, до кінця 2023 року Нацбанк причісуватиме свою нормативно-правову базу. А вже з 2024 року страховикам варто очікувати збільшення кількості перевірок та посилення відповідальності за порушення.
Тим паче що з виконанням нормативів не все гладко. За даними НБУ, до 1 липня 11 страховиків (а це майже кожна десята компанія) порушували хоча б один із нормативів платоспроможності та достатності капіталу й ризиковості операцій.
Окрім страховиків, Нацбанк візьметься і за страхових посередників. 5 вересня НБУ поновив вимоги до посередницької діяльності. Частина змін набуде чинності вже з 1 січня 2024 року. Це будуть норми, що регламентують умови роботи страхових агентів фізичних осіб, а також регулюють діяльність страхових брокерів-нерезидентів. З 1 січня 2025 року передбачено запровадження нових правил реєстрації страхових посередників та підвищення вимог до їхньої кваліфікації, у тому числі до кваліфікації страхових агентів та працівників СК, які займаються продажем страхових продуктів.
Як зміниться страховий ринок у перспективі? Кількість страхових компаній продовжуватиме скорочуватися. Не виключено, що 2024 року цей процес прискориться на тлі жорсткішого нагляду.
Скільки саме страховиків залишиться – сказати складно. Хтось згорне бізнес та піде з ринку добровільно, у когось НБУ забере ліцензії за порушення та невідповідність нормативним вимогам.
Враховуючи ступінь концентрації ринку, кількість СК може скоротитися щонайменше вдвічі. За підсумками першого півріччя 2023 року активи 30 найбільших страхових компаній становили майже 90% усіх активів галузі. А 20 страховиків збирали близько 80% усіх страхових премій.
У будь-якому випадку умови роботи на ринку стануть менш комфортними. Страховиків це явно не потішить, бо їм доведеться пристосовуватися. А ось клієнти залишаться у виграші, тому що ймовірність наскочити на неплатоспроможну компанію буде мінімальною.