НБУ оприлюднив Річний звіт за 2021 рік про роботу фінансового ринку України
Національний банк оприлюднив Річний звіт за 2021 рік, у якому звітує про свою роботу та підсумовує зміни, що відбулися впродовж року у фінансовій системі та економіці України.
2021 рік виявився періодом підготовки фінансової системи України до безпрецедентних випробувань повномасштабною військовою агресією росії. Ефективна, злагоджена та професійна робота команди Національного банку, банківського та небанківского секторів стала запорукою стабільної та безперебійної роботи фінансової системи під час війни, міцним підґрунтям для надійної фінансової оборони країни.
Річний звіт за 2021 рік відображає перші результати виконання нової інституційної Стратегії Національного банку до 2025 року, затвердженої у серпні 2021 року, та визначених нею дванадцяти цілей центробанку.
Економічне середовище
Українська економіка у 2021 році відновила зростання, незважаючи на нелегкі умови, пов’язані з наслідками коронакризи: за підсумками року ріст реального ВВП склав 3,4% після падіння у 2020 році на 4%.
Національний банк, максимально застосовуючи гнучкість режиму інфляційного таргетування, упродовж більшої частини року зберігав стимулюючу монетарну політику для сприяння поверненню економіки на траєкторію зростання.
Протягом 2021 року інфляція в Україні очікувано перебувала вище цільового діапазону 5% ± 1 в. п. унаслідок дії як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Реалізація проінфляційних ризиків та їх посилення на горизонті політики зумовлювали потребу в гнучкій реакції монетарної політики Національного банку. Загалом протягом 2021 року облікову ставку було підвищено на 3 в. п. – з 6% у січні до 9% у грудні. Також для посилення монетарної трансмісії та забезпечення узгодженості застосування усіх монетарних інструментів із напрямом монетарної політики відбулося поступове згортання стимулюючих антикризових заходів – проведення операцій із довгострокового рефінансування та процентного свопу, які втратили свою актуальність в умовах повернення економіки до стійкого зростання. Крім того, з метою підвищення ефективності монетарної трансмісії було проведено нормалізацію операційного дизайну монетарної політики.
Послідовне проведення Національним банком проактивної, прозорої та передбачуваної монетарної політики сприяло тому, що, незважаючи на складну ситуацію, тренд на прискорення зростання споживчих цін в Україні на відміну від багатьох інших країн був переломлений: із жовтня інфляція поступово сповільнювалася до 10% річних на кінець 2021 року. Також вдалося зберегти контроль за інфляційними очікуваннями, підтримати довіру до гривні та продовжити тенденцію дедоларизації.
Національний банк залишався відданим режиму плаваючого обмінного курсу, а також послабив дію низки валютних обмежень у межах поетапної реалізації кроків із валютної лібералізації, зважаючи на макроекономічну ситуацію, першочергові потреби бізнесу та споживачів, ураховуючи оцінку потенційного впливу лібералізаційних кроків на обсяг попиту на валютному ринку.
Міжнародні резерви, попри значні виплати за зовнішніми зобов’язаннями, на кінець 2021 року сягнули дев’ятирічного максимуму – 30,9 млрд дол. США. Основною метою управління міжнародними резервами залишалося забезпечення оптимального співвідношення рівнів захищеності, ліквідності та дохідності, яке забезпечувало виконання функцій Національного банку, визначених чинним законодавством України.
Банківський сектор
Упродовж 2021 року банківська система залишалася стійкою, добре капіталізованою, ліквідною та прибутковою.
За рік чисті активи банків зросли на 12,8% насамперед завдяки прискореному нарощенню кредитування населення та бізнесу. Натомість темпи зростання вкладень банків у ОВДП суттєво уповільнилися, зокрема державні банки істотно скоротили вкладення в державні облігації. Надлишкову ліквідність банки вкладали в депозитні сертифікати Національного банку.
Частка державних банків у чистих активах за рік скоротилася на користь приватних банків на 5,8 в. п. – до 46,7%. Рівень концентрації сектору поступово знижувався: на найбільші 20 банків припадало майже 90% усіх чистих активів сектору.
Підтримання м’яких монетарних умов сприяло активному відновленню кредитної активності банків: у 2021 році спостерігалися найвищі з 2013 року темпи зростання кредитного портфеля як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті – близько до 40% р/р.
Вищими темпами зростало іпотечне кредитування: приріст чистих гривневих кредитів на придбання та реконструкцію нерухомості наприкінці 2021 року перевищив 60% р/р. Основними каталізаторами іпотеки стали низькі ставки та державна підтримка.
Частка непрацюючих кредитів за рік скоротилася на 11,0 в. п. – до 30%. Найбільший внесок у це скорочення зробили державні банки.
У 2021 році тривав приплив коштів у банківську систему. Так, гривневі депозити населення зросли на 15,3% р/р, водночас валютні вклади зменшилися на 1,8% р/р у доларовому еквіваленті за рахунок відпливу строкових коштів. Частка коштів населення на поточних гривневих рахунках упродовж двох останніх років стрімко зростала, сягнувши рекордних 57% наприкінці року внаслідок значних виплат населенню.
Кошти суб’єктів господарювання в гривні зросли на 26,4% р/р, в іноземній валюті – на 3,9% р/р у доларовому еквіваленті.
Завдяки низьким процентним ставкам за вкладами в іноземній валюті тривала подальша природна дедоларизація балансів банків.
Протягом року банкам вистачало ліквідності для поглинання шоків. Норматив короткострокової ліквідності LCR більшість банків виконувала зі значним запасом. З 1 квітня 2021 року розпочалося запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR) з рівня 80% із поступовим його збільшенням на 10 в. п. кожні пів року. На кінець 2021 року всі банки вже виконували вимоги до NSFR на рівні понад 100%.
За 2021 рік банки отримали історично найвищий прибуток – 77,5 млрд грн. Середня рентабельність капіталу сектору зросла до 35%. Належне резервування в попередні роки та консервативні кредитні стандарти знизили рівень кредитних ризиків.
Зважаючи на відновлення економіки та збереження стабільності банківської системи, з метою подальшої гармонізації вимог з європейськими та світовими (базельськими) стандартами Національний банк протягом 2021 року згортав заходи з послаблення макропруденційної політики, запроваджені з початком коронакризи. Водночас у другій половині року згорталися заходи з довгострокової підтримки ліквідності банків.
За рахунок високих прибутків банки змогли сформувати буфери капіталу та активно кредитувати економіку. Національний банк підтримував збереження довіри до банківської системи та сприяв забезпеченню фінансової стабільності.
Ринок небанківський послуг
У 2021 році активно розвивався ринок небанківських фінансових послуг. Були прийняті ключові для небанківського фінансового сектору закони – “Про фінансові послуги та фінансові компаніїˮ та “Про страхуванняˮ. Вони є базою для подальшої модернізації ринку та його розвитку.
Національний банк удосконалював регуляторне середовище та здійснював активні наглядові дії, унаслідок яких ринок став прозорішим та здоровішим. Попри зменшення загальної кількості установ, спостерігалося зростання обсягів їхніх активів майже в усіх сегментах небанківського фінансового ринку.
Загалом фінансовий сектор залишився банкоцентричним: частка небанківського сегмента в активах фінансових установ, нагляд за якими здійснює Національний банк, становила 12%.
Платіжний ринок
2021 рік став роком подальшої цифрової трансформації фінансової системи. Кількість та обсяги безготівкових платежів із використанням платіжних карток продовжують упевнено зростати. Так, частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилася до майже 61% на кінець 2021 року з 56% на початку року.
Національний банк продовжив актуалізовувати нормативну базу, що регулює діяльність платіжного ринку, зокрема спростив вимоги до порядку відкриття рахунків клієнтам банків, осучаснив порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням, врегулював питання міжбанківського переказу коштів в Україні, актуалізував порядок видачі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків тощо.
Прийняття у 2021 році Закону України “Про платіжні послуги” сприятиме трансформації платіжного ринку та розширенню кола його учасників.